ДИДАКТИЧНА ГРА — ГОСПОДИНЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Нікого не треба переконувати в тому, що навчання дошкільнят має бути ігровим, а отже роль різноманітних дидактичних ігор у ньому неоціненна. Тож плани і конспекти виховате­лів рясніють назвами ігор. Насправді ж слова "Діти, зараз будемо гратися" досить часто передують звичайним навчальним вправам. Запобігти підміні понять дидактична гра та вправа, усвідомити структуру цих форм роботи, їх особливості і місце в навчальному про­цесі допоможе методист НМЦ засобів навчання МОН України Тетяна ДУДОВА.

Значення дидактичних ігор

Для переорієнтації дошкільної освіти з навчально- дисциплінарної моделі на особистісно орієнтовану особ­лива роль надається дидактичній грі та іграшкам. Вико­нуючи неабияку навчальну функцію, вони забезпечують дитині психологічний комфорт, дають можливість прак­тично застосовувати знання, а відтак сприяють станов­ленню її життєвої компетенції. З раннього віку малята знайомляться з навколишнім світом, отримують відомості про різні предмети, їхні ознаки та особливості. Як пра­вило, ці знання неповні та невпорядковані. Для їх уточ­нення та систематизації, а також практичного викорис­тання застосовують дидактичні ігри. Цей вид діяльності відомий з давніх-давен, згадаймо такі ігри для наймо­лодших, як "Печу-печу хлібчик", "Теслярики-молодці", "Сорока-злодійка". З'являються й сучасні новинки, час­то створені на зразок популярних телевізійних пере­дач: "Поле чудес", "Що? Де? Коли?" тощо.

Виховне значення дидактичних ігор полягає в тому, що вони сприяють розвиткові в дітей активності, са­мостійності, віри в свої сили, загартовують волю, нав­чають гідно перемагати та програвати. Цікава гра не набридає, а відтак, дає можливість самовдосконалю­ватися — малюки повертаються до неї знову й знову, запрошують до неї нових партнерів, придумують нові правила.

Класифікація дидактичних ігор

1. Ігри з дидактичними іграшками:

❖ народні дерев'яні іграшки: мотрійки, кулі, гри­бочки;

❖ інші складально-розбірні іграшки та вкладки.

Вони розвивають сенсорику, дають можливість дітям

раннього віку вправлятися в розрізнені величини, фор­ми, кольору. Така іграшка сама спрямовує дії малюка (грибочок не складається, доки дитина не добере пот­рібні деталі).

2. Навчальні ігри з правилами:

❖ словесні та словесно-рухові ігри без опори на на­очність ("Скажи навпаки", "Фарби", "Садівник", на виявлення алогізмів тощо);

❖ настільно-поліграфічні ігри (лото, доміно, марш­рутні ігри).

У роботі з дітьми не варто обмежуватися використан­ням одного виду ігор, а натомість слід намагатися засто­совувати якомога більше різноманітних варіантів. На­приклад, вивчаючи тему "Свійські тварини", можна пограти і в словесні ігри ("Відгадай за описом", "Хто біль­ше назве", "Небилиця"), і в настільні — маршрутну чи карткову. Розробляти ігрові посібники, продумувати зав­дання та структуру гри нелегко. Про це свідчать і ре­зультати всеукраїнських конкурсів на кращі ігрові посіб­ники, які систематично проводить науково-методичний відділ ігрових посібників, іграшок та ігрових середовищ НМЦ засобів навчання МОН України.